Найголовніше у підготовці до ЗНО

Місце подій, описаних у творі

«Бондарівна» — у Богуславі;

«Наталка Полтавка» Івана Котляревського — під Полтавою;

 «Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького – у Семигорах;

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного – у Пісках;

«Сон» Т.Шевченка – в Україні, в Сибіру, в Петербурзі;

 «Чорна рада» Пантелеймона Куліша – на хуторі Хмарище, у Києві, у Ніжині;

«Intermezzo» М.Коцюбинського – біля Кононівки;

«Лісова пісня» Лесі Українки — на Волині;

 «Камінний хрест» В. Стефаника — на Західній Україні;

 «Подвійне коло» Юрія Яновського — під Компаніївкою;

«Шаланда в морі» Юрія Яновського — біля Одеси;

  «Місто» Валер’яна Підмогильного — у Києві;

«Сом» Остапа Вишні — на річці Оскіл;

«Мина Мазайло» М. Куліша – у Харкові;

«Україна в огні» О.Довженка – у Тополівці;

 «Зачарована Десна» О.Довженка — на березі Десни;

«Маруся Чурай» Ліни Костенко — у Полтаві, Києві;

«За мить щастя» Олеся Гончара — у Рангуні;

 «Тигролови» Івана Багряного — Сибір, праліси Сіхоте-Аліня.

Кому присвячено твір

Т.Шевченко «Катерина» – В.А.Жуковському;

Т.Шевченко «Кавказ» – Якову де Бальмену;

М.Коцюбинський «Intermezzo» – Кононівським полям;

О. Кобилянська «Земля» – Батькові письменниці;

М. Хвильовий «Я (Романтика)» – «Цвітові яблуні» М.Коцюбинського;

Гр.Тютюнник «Три зозулі з поклоном» – Любові Всевишній;

Псевдоніми письменників

Панас Мирний – Рудченко Панас Якович

Олександр Олесь – Кандиба Олександр Іванович

Іван Карпенко-Карий – Тобілевич Іван Карпович

Григорій Квітка-Основ'яненко – Квітка Григорій Федорович

Іван Нечуй-Левицький – Левицький Іван Семенович

Микола Хвильовий – Фітільов Микола Григорович

Остап Вишня – Павло Губенко, П. Грунський, П. Чечвянський

Іван Багряний – Лозов’ягін Іван Павлович

Леся Українка - Косач (Квітка) Лариса Петрівна

Цитати про письменників

Про кого цитата	Текст цитати	Автор цитати
Іван Вишенський	«Наближається до кращих взірців барокового стилю»	Д. Чижевський
Григорій Сковорода	«Український Сократ», «український Горацій», «український Езоп».
Григорій Квітка-Основ’яненко	«Засновник нової української прози».	Т.Шевченко
	«Утни батьку, щоб нехотя на весь світ почули, що діялось в Україні»	слова Т.Шевченка до Основ’яненка
Іван Котляревський	«Енеїда — поема народна, істинно класичне творіння»,  «Енеїда — твір, наіскрений сонцем, розпашілий од земних пристрастей»	О. Гончар
	«…сила п’єси «Наталка Полтавка»в надзвичайній простоті, правді і, найголовніше, в любові автора до свого народу, в любові, котра з серця І. Котляревського перейшла на його твір».	І. Карпенко-Карий
	«І. Котляревський — Коперник українського слова».	М. Рильський
	«І. Котляревський перший проорав глибоку борозну на цілині нової української національної культури… Те, що зробив автор «Енеїди»і «Наталки Полтавки», лишиться жити у віках. Простота, правда, любов до народу роблять невмирущими, безсмертними творіння І. Котляревського, слава якого справді «сонцем засіяла».	Є. Кирилюк
	«Над книжкою твоєї «Енеїди»/ Нащадок схилить радісне чоло».	В. Сосюра
	«Наталка Полтавка»була цілком новим, оригінальним явищем в українській літературі, вона поклала початок національній українській драматургії і національному українському театрові».	Є. Кирилюк
	«І. Котляревський показав, що і під грубою свитою б’ється людське серце».	М. Коцюбинський
	«Він між нами тепер! Він зібрав нас усіх! / Хто ж на поклик його озоветься? / З-поза довгих ста літ чи ви чуєте сміх? / То Іван Котляревський сміється».	М. Вороний
Тарас Шевченко	«Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культурі»	І. Франко
	«Шевченко як поет — це був сам народ, що продовжував свою поетичну творчість.»	М. Костомаров
Пантелеймон Куліш	«Куліш – перворядна зірка в нашому письменстві, великий знавець української мови, а притім добрий знавець язиків і літератур європейських народів».	І. Франко
	«Панько Куліш - це обдарована особа, неповторна і трагічна, навіть трагікомічна, народник без народу, елітист без еліти, літератор без літератури, політик без політичного діяння».	Юрій Шерех
Марко Вовчок	«Основоположниця дитячої української прози»
І.Нечуй-Левицький	«Великий артист зору», «Всеобіймаюче око України».	І. Франко
	«Арена людських пристрастей»	Євген Гуцало про «Кайдашеву сім`ю».
Панас Мирний	«Корифей української прози», «Перший симфоніст української прози» «В цій людині билося палке серце патріота, справжнього гуманіста».	О. Гончар
І.Франко	«Написав другий заповіт українському народові»	Ю.Шевельов про «Гімн»
	«…У важкі часи безправ’я і темряви він був для Західної України і університетом, і енциклопедією, і академією наук, і народним, не затвердженим ніякою монаршою ласкою міністром культури та освіти…»	П. Тичина
	«Іван Франко — це розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука і передчуття щастя України. України і людськості. …Франко живе в народній пам’яті як великий Каменяр…».	М. Рильський
Леся Українка	«Дочка Прометея»
	«...єдиний мужчина»	І. Франко
	«...геніальна жінка»	М. Павлик
	«Леся Українка! Це звучить узагальнююче, як ім'я, в якому злились мільйони українок і українців, мільйони безвісних чесних борців за свободу, які в глухі часи жорстокого царизму вслід за російським пролетаріатом не побоялися устати проти гніту й рабства».	П. Тичина
Ольга Кобилянська	«Гірська орлиця»
	«Пишна троянда в саду української літератури»	М. Старицький
	«Велика українська письменниця, бо час нічого не заподіяв її творам, а тільки утвердив їх в нашому народі».	В. Земляк
	«Її твори відзначаються реалістичною правдою, глибоко захоплюючим способом зображення, силою почуття і мистецькою красою форм і мови».	О. Кобилянська
Михайло Коцюбинський	«Великий сонцепоклонник»
В. Стефаник	«Се правдивий артист із Божої ласки, яким уже нині можемо повеличатися перед світом».	І. Франко
	«Бетховен українського села»
	«Як коротко, сильно і страшно пише ця людина»	Максим Горький
В.Винниченко	«Майстер психологічного аналізу»
	«І відкіля ти взявся у нас такий»	І. Франко
Павло Тичина	«Павло Григорович Тичина - це шукання й шукання, праця і вимогливість, і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший»	О. Гончар
	«Тичина уже в «Сонячних кларнетах»відкрив усі свої козирі, а потім не раз був примушений до гри слабої і безкозирної».	М. Зеров
М. Рильський	Все для людини і завжди з людиною — цей заповіт Рильський проніс крізь бурю і сніг, крізь усе своє життя».	М. Стельмах
	«…Рильський досить витончений і складний поет… І живе він зі своїм часом, напружено і уважно в навколишнє життя вдивляється, уміє помічати в його глибині струю вічно людського, близького всім часам і народам».	М. Зеров
Володимир Сосюра	«Глибинно-бентежний березень та замріяно прозорий вересень».	М. Стельмах
М. Хвильовий	«Основоположник української прози ХХ ст.»
Є. Маланюк	«Поет залізних строф»
Ю. Яновський	«Поет людської чистоти»	О. Гончар
	«Яновський у прозі був поетом»	Юрій Смолич
Остап Вишня	«Король українського тиражу»
	«Остап Вишня – справжній мисливець і при тому поет полювання»	М. Рильський
	«Хай живуть зайці!»– життєве кредо Остапа Вишні
А. Малишко	«Солов'їне серце України»
Іван Драч	«Сонячний поет»
В. Симоненко	«Витязь молодої української поезії»	О. Гончар
	«Поет з горніх Шевченкових вершин»	В. Захарченко
Василь Стус	«Різьбяр власного духу»	І. Дзюба
Григір Тютюнник	«Один із найвидатніших наших новелістів»	В. Шевчук
Ліна Костенко	«…Критерії поетеси високі — вона вимагає від митця, а отже і від себе, не лише щирості і викінченості, а й гаряче обстоює думку: право на існування має лише те, що потрібно сучасності».	В. Симоненко

Автор, твір, жанр, головні герої, особливості

Автор	Назва твору	Жанр	Головні герої Особливості (поезії)
Давня українська література	«Повість минулих літ»	Літопис
	«Слово про похід Ігорів»	Героїчна поема	Князі Ігор, Святослав і Всеволод;  Ярославна (дружина Ігоря); половці Овлур, Гзак і Кончак.
Григорій Сковорода	«De libertate»	Ліричний вірш	Вірш. розмір – дактиль. Римування – суміжне.
	«Всякому місту – звичай і права»	Ліричний вірш, що став народною піснею	Вірш. розмір – дактиль. Римування – суміжне.
	«Бджола і Шершень»	Байка	Бджола, Шершень
Іван Котляревський	«Енеїда»	Бурлескно-травестійна поема	Еней, його батько Анхіз і мати Венера; троянці Низ та Евріал; верховний бог Зевс, бог-покровитель торгівлі Меркурій, бог вітрів Еол, бог моря Нептун; богиня шлюбу Юнона; цариця Дідона, пророчиця Сивілла, цариця Цирцея; цар Латин, його дружина Амата й дочка Лавінія; цар рутульців Турн.
	«Наталка Полтавка»	Соціально-побутова драма (малорос. опера)	Стара вдова Горпина Терпилиха, Наталка; родич Терпилихи Микола, коханий Наталки Петро; возний Тетерваковський, виборний Макогоненко.
Тарас Шевченко	«До Основ’яненка»	Послання	Поштовх до написання – нарис Г.Квітки-Основ’яненка «Головатий»
	«Катерина»	Соціально-побутова поема	Катерина, її батько й мати, син Івась, москаль Іван.
	«Гайдамаки»	Історико-героїчна поема	Наймит Ярема+Оксана Жид Лейба Гонта й Залізняк на чолі повстання
	«Кавказ»	Сатирична поема з елементами лірики та героїки	Монолог колонізатора, звернений до горця.
	«Сон» («У всякого своя доля»)	Сатирична поема (політична сатира)	Форма сну. Вступ і три частини:Україна, Сибір і Петербург.
	«І мертвим, і живим»	Послання
	«Заповіт»	Ліричний вірш	Вірш.розмір – хорей.
	«Мені однаково»	Ліричний вірш (медитація)	Вірш.розмір – ямб. Цикл «У казематі».
Г.Квітка-Основ’яненко	«Маруся»	Повість (сентиментально-реалістична, соціально-побутова)	Наум Дрот і дружина Настя, їхня дочка Маруся; коханий Марусі Василь, подруга Марусі Олена.
Пантелеймон Куліш	«Чорна рада»	Роман-хроніка, істор.-пригодн. роман	Переяславський полковник Яким Сомко; правобер. гетьман Павло Тетеря; ніжинський полковник Васюта Золотаренко; кошовий гетьман Зап. Січі Іван Брюховецький; московський  князь Гагін; козак Кирило Тур; полковник і панотець Шрам(Чепурний), його син Петро Шраменко; господар хутора Михайло Черевань, його дружина Меланія і дочка Леся; Божий Чоловік.
Іван Нечуй-Левицький	«Кайдашева сім’я	Соціально-побутова повість	Маруся й Омелько Кайдаші; Карпо+Мотря; Лаврін+Мелашка; Баба Палажка
Панас Мирний	«Хіба ревуть воли, як ясла повні»	Соціально-психолог. роман	4 частини і 30 глав («будинок з багатьма прибудовами і надбудовами» О.Білецький) Співавторство з братом Іваном Біликом.
Іван Карпенко-Карий	«Мартин Боруля»	Трагікомедія	Заможний хлібороб Мартин Боруля, дружина Палажка, син Степан, дочка Марися; шляхтич Геврасій Гуляницький, його син Микола; реєстратор з Ратуші Націєвський; повірений Трандалєв; наймити Борулі Омелько й Трохим.
Іван Франко	«Гімн»	Гімн (ліричний вірш)	Збірка «З вершин і низин» Вірш.розмір – хорей. Римування – суміжне.
	«Чого являєшся мені у сні?»	Ліричний вірш	Збірка «Зів’яле листя» (лірична драма) Вірш.розмір – ямб.
	«Мойсей»	Філософ. поема	Ліричний герой, Мойсей, князь конюхів Єгошуа; Єгова(Бог); єврейський народ; супротивники Мойсея – Датан і Авірон; демон пустелі Азазель.
Михайло Коцюбинський	«Тіні забутих предків»	Повість	Іван Палійчук, його кохана Марічка Гутенюк, дружина Палагна, сусід Юра (мольфар), матір і батько Івана, щезник, нявка, чугайстир.
	«Intermezzo»	Новела	Моя утома, Ниви у червні, Сонце, Три білих вівчарки, Зозуля, Жайворонки, Залізна рука города, Людське горе.
Ольга Кобилянська	«Земля»	Повість	Заможний газда Івоніка Федорчук, його дружина Марійка, старший син Михайло, молодший – Сава, заможний газда Василь Чоп’як, його дружина Докія, дочка Парасинка, чоловік Парасинки Тодорика, панська наймичка Анна, циганка Рахіра та її батько Григорій.
Леся Українка	«Лісова пісня»	Драма-феєрія (пролемно-філософ. драм. поема)	Лукаш, його мати, дядько Лев; Килина, діти Килини; хлопчик; Мавка, Лісовик, перелесник, Водяник, Русалка Польова, Злидні, «Той, що греблі рве», «Той, що в скалі сидить»; Доля.
	«Contra spem spero!»	Ліричний вірш	Вірш. розмір – анапест. Римування- перехресне. Без надії сподіваюсь. Збірка «На крилах пісень»
Василь Стефаник	«Камінний хрест»	Псих. новела (студія, тобто художнє дослідження душевних переживань героя)	Іван Дідух, його дружина Катерина, їхні діти, кум Михайло, селяни.
Володимир Винниченко	«Момент»	Новела	Революціонер, панночка Муся, контрабандист Семен Пустун.
Микола Вороний	«Блакитна панна»	Ліричний вірш	Хорей. Театр корифеїв.
Олександр Олесь	«Чари ночі»	Романс	Ямб. Збірка «З журбою радість обнялась»
	«О слово рідне! Орле скутий!»	Ліричний вірш	Ямб. Збірка «Будь мечем моїм»
Павло Тичина	«Ви знаєте, як липа шелестить»	Ліричний вірш	Ямб. Збірка «Сонячні кларнети»
	«Арфами, арфами…»	Ліричний вірш	Збірка «Сонячні кларнети»
	«О, панно Інно…»	Ліричний вірш	Ямб.
Максим Рильський	«Молюсь і вірю…»	Ліричний вірш	Ямб.
Володимир Сосюра	«Любіть Україну!»	Ліричний вірш	Амфібрахій. 1951 р. в газеті 2правда» за цей вірш поета звинувачено як буржуазного націоналіста.
Б.-І. Антонич	«Різдво»	Ліричний вірш	Хорей
Микола Хвильовий	«Я (Романтика)»	Новела	«Я» - главковерх «чорного трибуналу», доктор Тагабат, дегенерат, Андрюша; Мати «Я».
Юрій Яновський
	Валер’ян Підмогильний	«Місто»	Урбаністичний роман	Степан Радченко, Надійка, «мусінька» Тамара Василівна (її чоловік Гнідий і син Максим), Зоська, Рита, Левко, Михайло Світозаров, Вигорський.
Остап Вишня	«Моя автобіографія»	Гумореска	Іронія. Три частини.
	«Сом»	Усмішка	Збірка «Мисливські усмішки» Чотири частини.
Микола Куліш	«Мина Мазайло»	Сатирична комедія (філолог.)	Мина Мазайло, його діти Рина й Мокій, дружина Килина, дядько Тарас, тьотя Мотя, Уля.
Олександр Довженко	«Україна в огні»	Кіноповість	Родина Запорожців: Лаврін і Тетяна, їхні сини Роман, Іван, Савка, Григорій, Трохим і дочка Олеся; Христя Хутірна, Василь Кравчина; зрадник Заброда, німецький полковник Еріх фон Крауз і його син Людвіг.
	«Зачарована Десна»	Кіноповість (автобіогр. кінооповідання)	Два ліричні герої – Сашко (у новелах) і Олександр Довженко (в авторських відступах); Одарка Єрмолаївна (мати), Петро Семенович (батько), баба Марусина, дід Семен.
Ліна Костенко	«Маруся Чурай»	Історичний роман у віршах	Маруся Чурай, Гриць Бобренко, полковий обозний Іван Іскра, полтавський полковник Мартин Пушкар, козак Лесько Черкес, Галя Вишняківна, війт Семен Горбань, Бобренчиха.
Олесь Гончар	«За мить щастя»	Новела	Артилерист Сашко Діденко, мадярка Лорі (Лариса), її чоловік, комбат Шадура.
Григір Тютюнник	«Три зозулі з поклоном»	Новела	Оповідач, його батьки – Михайло й Соня; Марфа Яркова, поштар – дядько Левко.
Іван Багряний	«Тигролови»	Пригодн. роман	Григорій Многогрішний (молодий інженер-авіатор); родина Сірків: Наталка, Гриць, Денис Сірко й Сірчиха; майор НКВС Медвин.
Андрій Малишко	«Пісня про рушник»	Пісня	Анапест. Перехресне римування. Народна пісня літературного походження.
Василь Симоненко	«Лебеді материнства»	Ліричний вірш (колискова)	Хорей. Суміжне римування.
Василь Стус	«Як добре те, що смерті не боюсь я…»	Ліричний вірш	Ямб.
	«О земле втрачена, явися!...»	Ліричний вірш	Ямб. Невольницька лірика.
Іван Драч	«Балада про соняшник»	Балада (модерна)	Верлібр.
Євген Маланюк	«Стилет чи стилос?...»	Ліричний вірш	Ямб. Еміграційна література.

Будьте наполегливі – втілюйте свої мрії в життя!